Коагуляція молока. Оцінка готовності сирного згустку
- Tetyana Dyadechko
- 26 бер.
- Читати 3 хв

Нестримні мої сировари, запрошую поговорити про основоположну тему в сироварінні.
Формування згустку (коагуляція) - це процес зв'язування між собою молекул казеїну в щільну сітку, що відбувається під дією ферменту та триває у часі.
Коагуляція молока - це фізико-хімічний процес перетворення молока в желе. Вона настає після додавання до молока молокозвертального ферменту і клітини казеїну стають нестабільними та починають зʼєднуватися між собою через кальцієві місточки. Таким чином утворюється каркас, у якому закріплюються сироватка та жирові кульки. За рахунок збільшення кількості кальцієвих містків та скорочення їх відстані відбувається відділення сироватки - це називається синерезис.

Що впливає на міцність сирного згустку та швидкість його формування показано в таблиці:
Параметр | Час згортання | Міцність | Примітка |
Високий вміст казеїну (білку) | скорочується | краща | Якщо вміст казеїну високий, то сирне зерно краще затримує вологу та віддає менше сироватки - наприклад, овече молоко. Збільшується вихід сиру. |
Високий вміст жиру | продовжується | слабшає | Високий вміст жиру, також уповільнює відтік сироватки та збільшує вихід сиру. Наприклад, молоко корів Джерсей |
Підвищення температури звертання молока (+37-40С) | скорочується | краща | Підвищення температури згортанню, також прискорює набір кислотності і всі наступні процеси потрібно пришвидшувати. Не рекомендую підвищувати температуру звертання молоко, але якщо є проблеми із формуванням згустку, то можете користуватися цим методом |
Дозрівання сирого охолодженого молока без закваски | помірно скорочується | краща | Дозрівання молока дає кращий згусток, але несе високий рівень прогіркання сиру та нестабільного дозрівання. Не рекомендую користуватися цим способом. |
Збільшення дози ферменту | скорочується | краща | Можливо лише в обмежених дозах та у окремих випадках. Дає гіркоту. Не рекомендую цей спосіб. |
Підвищення кислотності молока за допомогою дії закваски | скорочується | краща | Вищий рівень кислотності (нижчий рН) пришвидшує формування згустку та покращує його якість. При нестабільному згустку (наприклад, жирне молоко) рекомендую збільшувати кількість закваски або продовжити час роботи закваски |
Пастеризація | помірно збільшується | слабшає | Пам'ятаємо, що при виробництві сирів ми користуємося термізацією: нагрівання молока +63…65С та витримка 15-30 хв. При збільшенні температурних режимів чи тривалості витримки рекомендую додавати хлористий кальцій |
Коагуляція молока складається із двох етапів:
утворення згустку - утворення флокул (флокуляція)
подальше ущільнення згустку - формування щільного згустку
На практиці використовують два підходи в оцінюванні готовності згустку: визначення точки флокуляції та визначення рівного розлому
Визначення точки флокуляції - момент утворення згустку. Це іще не густий згусток, але і вже не молоко. Саме цей перехід молока в згусток і називають флокуляцією. Її можна визначити по появі перших флокул - не щільні згустки білку, ніби молочний кисіль рідкий - пам’ятаєте такий? Якщо молоко зачерпувати лопаткою та давати самовільно зтікати, то візуально видно молочні грудочки.
Малюнок: А - внесення ферменту, В - час до появи флокул, С - час на формування згустку На малюнку наглядно зобразила де знаходиться точка флокуляції. В середньому тривалість періоду від моменту внесення ферменту до утворення перших флокул триває 8-18 хв. Як бачите розбіжність дуже велика. Все це залежить від ферменту і часто виробники пишуть в інструкції, яка тривалість цього періоду.
Факторів, які впливатимуть на процес формування флокул багато. В будь-якому випадку, пропрацювавши деякий час із молоком та ферментом, ви визначите часовий діапазон для точки флокуляції.
І так, точку флокуляції ми визначили, що ж далі?
Далі, нам потрібно скористатися формулою:
С = В * К
де, С - час на формування згустку, хв
В - час до появи флокул, хв
К - спеціальний коефіцієнт, в залежності від виду сиру
Коефіцієнти:
для м'яких сирів - 5-8 (камамбер, брі, робіола)
для напівмяких - 3-5 (фета, бринза, таледжіо)
для напівтвердих - 2,5-4 (раклет, том, гауда)
для твердих - 1-3 (пармеджано, грюєр)
Коефіцієнти є рекомендаційними і можуть бути змінені вами в залежності від якості та особливостей молока, технологічного процесу та особливостей рецептури сиру.
Наприклад, розраховуємо формування згустку для Раклет:
час внесення ферменту 8:00
час появи перших флокул 8:18
С = 18 хв * 4 = 72 хв - додається до часу внесення ферменту.
Закінчення формування згустку 9:12
Визначення рівного розлому - цей спосіб потребує певного практичного досвіду, адже нам інколи потрібно визначити зовсім рівний розлом, а інколи (для твердих та напівтвердих сирів) нам потрібен рівний розлом, але не дуже щільний. Бачите, про це навіть написати складно :) Надаю перевагу цьому способу, але повторюся, що він потребує практичного досвіду.
Визначення точного часу початку розрізання згустку є мабуть одним із найважливіших технологічних процесів.
Якщо розрізати згусток занадто рано, то утвориться багато сирного пилу та пришвидшення набору кислотності. Потрібний розмір зерна досягається не відразу, а наприклад протягом 5-7 хв розрізання для напівтвердих сирів.
Якщо розрізати занадто пізно, то згусток перетвориться на дуже щільні желе і воно буде ніби “надуте сироваткою”, що ускладнює його розрізання до малого та середнього зерна. І як результат у сирній масі залишиться занадто багато сироватки та існує ризик того, що ср стане надмірно кислим і буде вологе зерно під час дозрівання (жмакана кірка у напівтвердих та твердих сирах та пустоти в тілі сира).
Авторські права належать Тетяні Дядечко. Будь-яке порушення авторських прав (копіювання чи несанкціоноване розповсюдження) карається згідно чинного законодавства України
Comments